J.A. Baczewski
світовий бренд родом зі Львова
Понад 200 років тому поблизу Львова галицький єврей Лейба Бачелес відкрив невелику ґуральню (підприємство мануфактурного типу, де переробляли зерно на горілку)
і цим розпочав історію бренду «J.A. Baczewski».
і цим розпочав історію бренду «J.A. Baczewski».
Як все починалось і чому стало успішним
У середині 19 століття в Галичині існували правила згідно з якими селяни були зобов'язані викуповувати певну кількість горілки на рік. Якщо ж у них не було грошей, то вони зобов'язані були відпрацювати її вартість.
Саме ці правила допомогли Бачелесу заробити стартовий капітал і вже у 1782 році на вул. Ягелоннській
(нині вул.Гнатюка) чоловік відкриває власну фабрику з виробництва алкоголю.
(нині вул.Гнатюка) чоловік відкриває власну фабрику з виробництва алкоголю.
Майже половина всіх спиртних напоїв Австро-Угорської імперії вироблялися в Галичині, виходить таких як Лейба було багато. Для того, щоб виділятись серед виробників, Бачелес вирішив робити ставку на якість його продукту.
Дослідник історії родини Бачевських та журналіст Роман Рак розповідає, що Лейба намагався максимально очищати напої від неприємних присмаку та запаху, які притаманні самогону, також Бачелес додавав до настоянок різні трави, які робили смак напоїв м'якшим, а запах більш вишуканим.
Дослідник історії родини Бачевських та журналіст Роман Рак розповідає, що Лейба намагався максимально очищати напої від неприємних присмаку та запаху, які притаманні самогону, також Бачелес додавав до настоянок різні трави, які робили смак напоїв м'якшим, а запах більш вишуканим.
Ставка Бачелеса зіграла і вже в 1807 році його фабрика отримала від місцевої влади титул "Цісарсько-королівська привілейована крайова фабрика".
У 1811 році у віці 65 років засновник династії помирає, а спадкоємцями фабрики стають його дружина Хана і син Маєр.
У 1811 році у віці 65 років засновник династії помирає, а спадкоємцями фабрики стають його дружина Хана і син Маєр.
Перетворення маленького підприємства
на велику фабрику
на велику фабрику
Справу розпочату батьком продовжив Маєр Бачелес, з приходом до керівництва якого за словами Романа Рака розпочався етап перетворення маленького підприємства на велику фабрику. Він переніс її на Знесіння, де, до речі, вже існувало лікеро-горілчане виробництво. Зокрема, були такі фірми, як "Йосиф Кронік і син", "Йосиф Сегал і син», "Мойше Люблінер і сини".
Бачелес-молодший пішов стопами батька і не шкодував грошей на вдосконалення обладнання фабрики. Це дозволило виробляти напої вищої якості, що було безумовною конкурентною перевагою. Власне ця перевага дала йому можливість охопити преміум-сегмент існуючого тоді алкогольного ринку.
Річ у тім, що горілка, через погану фільтрацію і, як наслідок, низьку смакову якість, завжди була "хлопським" напоєм. Шляхта ж в той час пила переважно вина. Врешті Бачелесу вдалося зламати стереотип, що горілка - це напій бідноти, адже з часом його горілка була на столах не лише галицької та австро-угорської аристократії, а й у самого цісаря.
Річ у тім, що горілка, через погану фільтрацію і, як наслідок, низьку смакову якість, завжди була "хлопським" напоєм. Шляхта ж в той час пила переважно вина. Врешті Бачелесу вдалося зламати стереотип, що горілка - це напій бідноти, адже з часом його горілка була на столах не лише галицької та австро-угорської аристократії, а й у самого цісаря.
"Маєр Бачелес був в хорошому сенсі схибленим на новинках технічного прогресу. Тому за першої ж нагоди, чоловік інвестував у найновіші світові технології. Цікавим є той факт, що у 1830 році ірландець Еней Кофі винайшов технологію подвійної ректифікації спирту, а вже у 1832 обладнання працювало на фабриці Бачелеса. Для середини 19 століття, це надзвичайно швидко", - Роман Рак, дослідник історії бізнесу родини Бачевських
З 1834 року фабрика виробляла лікери та гіркі настоянки.
Популярність Бачелесу принесли: пастис (30% анісова настоянка), абсент (спиртова настоянка з полину міцністю 40% - 70%) і крюсао (30% настоянка з гвоздики, апельсинових кірок і мускатного горіха).
З 1834 року фабрика виробляла лікери та гіркі настоянки.
Популярність Бачелесу принесли: пастис (30% анісова настоянка), абсент (спиртова настоянка з полину міцністю 40% - 70%) і крюсао (30% настоянка з гвоздики, апельсинових кірок і мускатного горіха).
У 1848 році Маєр Бачелес охрестився і взяв ім'я та прізвище на польський манер і став Леопольдом Максиміліаном Бачевським. З того часу родина Бачевських вважала себе поляками і сповідувала католицизм.
Такий крок Бачелеса вважають датою заснування бренду "Л.М. Бачевський. Майстер і сини".
Такий крок Бачелеса вважають датою заснування бренду "Л.М. Бачевський. Майстер і сини".
Через 9 років у 1857, Леопольд Максиміліан помирає, а підприємство переходить у власність дружини Дебори і трьох синів.
Продовжує справу батька Юзеф Адам Бачевский, який перетворює успішну фабрику на горілчану імперію.
Продовжує справу батька Юзеф Адам Бачевский, який перетворює успішну фабрику на горілчану імперію.
Як перетворити фабрику на горілчану імперію?
Юзеф Бачевський був першим з родини, хто інвестував не лише в якість продукту, а й у маркетинг та рекламу, котрі зробили бренд популярним не лише на теренах Австро-угорської імперії, а й у всій Європі.
Переорієнтацію на заможні верстви населення, яку почав ще Лейба Бачелес, довів до пуття Юзеф Адам. Він розпочав довготривалу рекламну кампанію, домовився про продажі горілки в елітних закладах міста і постійно брав участь у міжнародних виставках.
"Реклама алкоголю Бачевських заполонила не лише усі існуючі газети, але й вулиці міст. Юзеф робив усе, щоб розмови про його бренд не припинялися. Листівки та плакати, де в різний спосіб рекламувалися напої Бачевських, стали незмінним атрибутом в житті Львова. При цьому рекламні плакати Бачевського були настільки естетично оформлені та якісно надруковані, що їх навіть почали колекціонувати".
"Реклама алкоголю Бачевських заполонила не лише усі існуючі газети, але й вулиці міст. Юзеф робив усе, щоб розмови про його бренд не припинялися. Листівки та плакати, де в різний спосіб рекламувалися напої Бачевських, стали незмінним атрибутом в житті Львова. При цьому рекламні плакати Бачевського були настільки естетично оформлені та якісно надруковані, що їх навіть почали колекціонувати".
З метою збільшення продажів Адам починає розливати горілку в кришталеві карафи (посудини різного кольору та форми, виготовлені із скла, металу, кераміки чи кришталю).
На вулицях тодішні рекламні агенти роздавали маленькі пляшечки брендової горілки цілком безкоштовно. Це придумав все той же Юзеф Бачевский.
На вулицях тодішні рекламні агенти роздавали маленькі пляшечки брендової горілки цілком безкоштовно. Це придумав все той же Юзеф Бачевский.
Мабуть найбільш оригінальним маркетинговим ходом Юзефа було спорудження в 1894 році під час Галицького крайового ярмарку павільйону у вигляді піраміди з фірмових пляшок горілки свого заводу. Серед відвідувачів це викликало справжній фурор. Пізніше ця вежа "виросла" у Стрийському парку.
Вежа з пляшок на виставці
Вежа з пляшок у Стрийському парку
Юзеф Адам Бачевський став найвідомішим представником родини алкогольних магнатів. Він керував подприємством до старості. Помер у 1911-му у віці 83 роки. Похований на Личаківському цвинтарі.
Маркетинг понад усе
Успішний бізнес батька успадкували його сини - Леопольд і Генрик. Брати керували горілчаною імперією разом, тому розділили сфери відповідальності. Леопольд займався вдосконаленням якості продукції, а Генрик - фінансами та маркетингом. Саме це дозволило Бачевським благополучно триматися на плаву і пережити складний період Першої світової війни.
За словами Романа Рака, у часи правління братів, найважливішим компонентом їхньої стратегії розвитку був маркетинг. Вони продовжували рекламні кампанії в пресі і, за прикладом батька, не шкодували грошей на промоційні акції.
У 1920 році Леопольд Бачевський передає управління своєму синові - Стефану, а через 4 роки - помирає.
У 1920 році Леопольд Бачевський передає управління своєму синові - Стефану, а через 4 роки - помирає.
У 1921 році Стефан та Генрик організовують першу в історії Польщі професійну рекламну кампанію. За їх замовленням фірмою «Подбуй» були виготовлені кілька десятків барвистих постерів, які вийшли в провідних газетах і журналах. Це дозволило підвищити попит на товар.
Розуміючи, що для ефективної роботи підприємства завжди потрібно йти в ногу з часом, Стефан та Генрик Бачевські регулярно витрачають значні суми на модернізацію виробничих потужностей. В період розквіту завод було механізовано за останнім словом науки і техніки та випускало близько трьох сотень сортів лікерів та горілок у фірмових карафах.
Склад фабрики, як і фірмова крамниця, де продавалася продукція, були розташовані у центрі міста - на площі Ринок 31. За тією ж адресою мешкав Генрик Бачевський. У 1930 році він помер і його частину власності успадкував син Адам. Він допомагав у керівництві сину Леопольда - Стефану.
Стефан Бачевский був першим горілчаним магнатом, котрий використовував авіацію для експорту своєї продукції за кордон. Уклавши договір з польськими трансатлантичними авіакомпаніями «Пілсудський» і «Полонія», він налагодив перевезення лікеро-горілчаних виробів фірми не тільки в країни Європи, а й в Канаду, Південну Америку і навіть в Австралію.
Такий крок зробив алкогольну продукцію Бачевського світовим брендом. Це був останній яскравий акорд історії виробництва горілки Бачевських в Україні.
За словами Романа Рака, чорним днем в історії родинного бізнесу Бачевських стало 17 вересня 1939 року. Німецькі військово-повітряні сили "Люфтваффе" розбомбили
горілчану фабрику. Одна з бомб упала на територію фабрики і спричинила руйнування будівель та велику пожежу.
Такий крок зробив алкогольну продукцію Бачевського світовим брендом. Це був останній яскравий акорд історії виробництва горілки Бачевських в Україні.
За словами Романа Рака, чорним днем в історії родинного бізнесу Бачевських стало 17 вересня 1939 року. Німецькі військово-повітряні сили "Люфтваффе" розбомбили
горілчану фабрику. Одна з бомб упала на територію фабрики і спричинила руйнування будівель та велику пожежу.
Уродженець та дослідник Львова Вітольд Шольґіня (Witold Szolginia) був очевидцем тих подій: "З верхнього Личакова чітко було видно, як гине розбомблений старий "Бачевський". Вдень...здіймався величезний гриб диму, який увечері та вночі перетворювався на страшний вогняний гейзер. Пам'ятаю, як того гарячого вересня усі чоловіки на Личакові дуже шкодували за "Бачевським", котрий раптом спалахнув і горів безупину: стільки алкоголю в його магазинах, стільки добра марнується, стільки добра... З любов'ю і великим жалем згадували вони різні види горілок та лікерів знаменитої фірми".
Стефана Бачевського та його двоюрідного брата Адама заарештували, а навесні 1940-го братів було розстріляно. Інші члени родини Бачевських емігрували в Австрію. Серед них був і син Стефана Бачевського. Залишки вцілілої продукції радянські військові вивезли у Москву. Так, після 157 років існування закінчилася львівська історія горілчаного бренду "J.A.Baczewski"
Повернення легенди
Після другої світової війни, у Відні, Бачевські разом з родичем Едвардом Ґеслером відновили горілчану фабрику. Пізніше Ґеслер викупив право на використання торгової марки і нову фабрику назвав "Altvater Gessler - J.A. Baczewski". Під цією назвою спадкоємці Едварда і досі виробляють алкогольні напої.
Через 76 років після знищення фабрики і масового грабунку залишків продукції "J.A. Baczewski", горілчана легенда Австро-угорської імперії та Європи повернулася до Львова. У центрі міста було відкрито "Ресторацію Бачевських". Концепція закладу побудована на історії відомої родини.
В "Ресторації Бачевських" можна спробувати напої, які виготовлення за рецептами відомої родини і, звичайно, горілку, яку зараз виробляють в Австрії.
Усі зображення знаходяться у вільному доступі.
Відео - з сайту бренду "J.A. BACZEWSKI"
Відео - з сайту бренду "J.A. BACZEWSKI"
Анастасія Пляцок
